23.07.2013
23 травня 2013 року, Верховна рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» (далі – «Закон»). Цим Законом запроваджено кримінальну відповідальність юридичних осіб за низку злочинів.
Відповідні зміни вносяться до Загальної частини Кримінального кодексу України (далі – «КК») та деяких інших законодавчих актів. Відтепер до юридичних осіб можуть застосовуватися «заходи кримінально – правового характеру».
Ліквідація із конфіскацією майна загрожуватиме юридичним особам, від імені яких вчинені злочини, пов’язані із терористичною діяльністю (ст. ст. 258 – 258-5 КК). За інші злочини, згадані в Законі, юридичні особи можуть бути засуджені до штрафу.
Найближчими до бізнесу статтями, згаданими в Законі, є норми ст. ст.209, 368-3 (ч. 1- 2), 368-4 (ч. 1-2), 369, 369-2 КК України. Це такі злочини, як відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, підкуп службової особи юридичної особи приватного права, підкуп особи, яка надає публічні послуги, пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі, зловживання впливом.
Залежно від тяжкості злочину, який вчинено від імені та в інтересах юридичної особи, розмір штрафу, який накладається на таку юридичну особу, може сягнути від 85 000 грн. до 1 275 000 грн.
Введення додаткових заходів відповідальності за зазначені вище злочини змусить підприємства ретельніше слідкувати за діями їх посадових та службових осіб, які можуть бути кваліфіковані як злочини за ст. ст. 368-3 (ч. 1- 2), 368-4 (ч. 1 - 2), 369, 369-2 КК України. В сучасних бізнес-реаліях близькі до такої кваліфікації дії не є рідкістю для багатьох компаній на українському ринку.
Слід також очікувати певних складнощів в правозастосовній діяльності.Адже інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб є новим для українського законодавства, і не гармонізований з діючими нормами матеріального та процесуального кримінального права, які направлені насамперед на фізичних осіб.
Варто згадати, що ідея запровадження інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб не є новою. У 90-х роках XX століттяїї вже планувалося запровадити, але тоді цю ідею не підтримали ні науковці, ні практикуючі юристи, ні народні депутати (як про це зазначено в висновку до законопроекту Головного науково-експертного управління Верховної Ради України).
Можливо, з тих часів ситуація в країні змінилась, а може, парламент ухвалив черговий декларативний акт, направлений виключно на створення видимості наближення до європейських стандартів. Покаже практика.
Українська
Русский
English
