23.08.2013
Придбання або взяття в оренду об’єкта комерційної нерухомості завжди є непростою справою, яка вимагає ґрунтованого юридичного duediligence. Втім, якщо нерухомість має статус об’єкта культурної спадщини, то потенційний власник ризикує зустрітись із цілою низкою додаткових юридичних нюансів та обмежень.
Центр столиці, та й інші населені пункти з багатою історією, рясніють пам’ятками історії та архітектури. І хоча деякі з пам’яток існують лише на папері, а в натурі являють собою занедбані руїни, їх юридичний статус покладає на власників та користувачів неабияке коло обов’язків. Інвесторові, безумовно, слід ретельно зважити всі «за» і «проти», перш ніж спрямувати свій капітал в такий об’єкт.
Нормативну базу в цій сфері утворює Закон України «Про охорону культурної спадщини» та підзаконні нормативні акти, прийняті на його підставі. Нагляд в цій сфері здійснюють: щодо пам’яток національного значення –Міністерство культури України, місцевого значення - органи охорони культурної спадщини, створені при місцевих органах виконавчої влади.
Серед найбільш важливих нюансів, пов’язаних із володінням та користуванням об’єктом культурної спадщини, слід відзначити такі: .
- необхідність отримання попередньої згоди органу охорони культурної спадщини на правочини, предмет якого є відчуження об’єкту, його передача у володіння або користування;
- привілейоване право держави на купівлю об’єкту в разі його відчуження;
- обов’язкове укладення з органом охорони культурної спадщини охоронного договору, в межах якого власник, поміж іншого, може бути зобов’язаний брати участь в фінансуванні проектів зі збереження, реконструкції або реставрації пам’ятки;
- обмеження форм використання майна виключно його цільовим призначенням, визначеним органом охорони культурної спадщини (призначення, зазвичай, є значно вужчим, аніж просто «нежитлове приміщення»);
- особливості проведення ремонту або поліпшення об’єкту, а саме необхідність дотримання власником обов’язку вчиняти якнайменше змін і доповнень пам'ятки, та забезпечити збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби;
- необхідність погодження розміщення зовнішньої реклами з органом охорони культурної спадщини, на додаток до звичайних погоджувальних процедур, які існують для будь-якої зовнішньої реклами;
- можливість примусового викупу об’єкта державою в разі,якщо в результаті дій або бездіяльності власника йому загрожує пошкодження або знищення, і власник не вжив заходів щодо його збереження.
Таким чином, придбаваючи привабливий з інвестиційної точки зору об’єкт нерухомості в історичній частині міста, інвестор має враховувати, що володіння такою нерухомістю може бути пов’язане із додатковими витратами, а деякі плани по її використанню можуть виявитись нездійсненними в силу законодавчих обмежень.
|
Українська
Русский
English
