04.09.2013
З приходом осені вступила в силу і Постанова Правління Національного банку України “Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою” від 06.06.2013 № 210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за № 1109/23641 (далі – «Постанова»).
Постанова викликала чимало дискусій ще задовго до набрання нею чинності. Серед іншого, висувалася думка щодо можливості обходу обмеження за допомогою «розбивки» великих платежів на декілька частин, які не перевищують 150 000 гривень.
Втім,29 серпня 2013 р. НБУ видав та опублікував на своєму офіційному веб-сайті Лист N 18-111/10879 «Про роз'яснення стосовно дотримання фізичними особами вимог законодавства щодо проведення розрахунків у безготівковій формі за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150000 гривень» (далі – «Лист»), який виключив можливість такого трактування Постанови, принаймні в частині розрахунків між фізичними особами.
На думку НБУ: «Якщо сума договору купівлі-продажу, що укладається між фізичними особами, перевищує 150 000 гривень, то нотаріус має здійснювати посвідчення такого договору після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі».Також в Листі зазначено, що: «у безготівковій формі мають здійснюватися платежі на загальну суму договору незалежно від розміру кожного платежу».
Тобто, незалежно від порядку розрахунків та кількості платежів, якщо загальна сума договору купівлі-продажу між фізичними особами, укладеного в нотаріальній формі,перевищує 150 тис. грн., розрахунки мають проводиться виключно в безготівковій формі.
Щодо договорів, однією зі сторін яких є юридична особа,діятиме обмеження готівкових розрахунків на суму 150 тис грн./день. Тобто, якщо навіть загальна сума договору перевищує 150 000 грн., проте платежі в кожен окремий банківський день не досягатимуть цієї межі, такі розрахунки можуть проводитись готівкою (принаймні, в своєму Листі НБУ не виключив такої можливості).
У Листі також наведено перелік документів, які підтверджують проведення розрахунків у безготівковій формі залежно від виду безготівкового розрахунку.
Під час переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи-покупця на поточний рахунок фізичної особи-продавцятаким документом є платіжне доручення, засвідчене підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку, або документ за операціями з платіжною карткою, сформований відповідно до правил платіжної системи.
Передумовою здійснення таких операцій є наявність відкритих поточних рахунків у фізичної особи-покупця і фізичної особи-продавця.
Під час застосування акредитивної форми розрахунків (покритого безвідкличного акредитива) підтверджуючим документом слугуватиме заява про відкриття акредитива та примірник платіжного доручення, засвідчені підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність укладеного договору (наприклад, договору про наміри) між фізичною особою-покупцем і фізичною особою-продавцем, в якому передбачені умови та порядок проведення розрахунків за акредитивом, а також відкритого покритого безвідкличного акредитива в банку фізичною особою-покупцем.
Постанова тільки вступила в силу, а серед фахівців вже точаться жваві дискусії щодо можливих схем її обходу.Державні органи обіцяють пильнувати за дотримання Постанови. Думка нотаріусів, у свою чергу, неоднозначна: деякі висловлюються позитивно, інші обурюютьсяз приводу покладення на них обов’язку контролювати порядок проведення розрахунків.
Одностайними у позитивній оцінці законодавчої новели є лише представники банківського сектору.
Відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів,встановленаст.163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушення тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(тобто 1700-3400 гривень).
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(8500 до 17 000 грн.).
Цікаво, що фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, до відповідальності за відповідне порушення не притягатимуться.