02.10.2013
Притримання вантажу є надійним засобом забезпечення виконання зобов’язання з оплати наданих транспортних та логістичних послуг, який подекуди використовується на практиці.
Притримання – це засіб забезпечення виконання зобов’язання, прямо передбаченийст. ст. 594 – 597 ЦК.
Відповідно до п. 1 ст. 594 ЦК, кредитор, який правомірно володіє річчю (ми), що підлягає передачі боржникові (клієнту) або особі, вказаній боржником (вантажоодержувачу), у разі невиконання ним (клієнтом) у строк зобов'язання щодо відшкодування кредиторові (нам) пов'язаних з цією річчю витрат та інших збитків (витрат на перевезення) має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 2 ст. 594 ЦК зазначено, що притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» також визначено, що експедитор має право притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, притримання може застосовуватись в силу закону, навіть без спеціальної вказівки в договорі перевезення або транспортного експедирування.
Але судова практика виходить з того, що за відсутності спеціального регулювання в договорі, притримання у відносинах перевезення може бути застосоване тільки до того вантажу, перевезення якого не оплачене.
Так, Рішенням Господарського суду Харківської області від 5 липня 2010 року по справі № 29/237-09 було відмовлено в задоволенні позову експедитора до клієнта, пов’язаного із притриманням вантажу. Суд зазначив: «Позивач безпідставно, всупереч вимогам законодавства, притримав вантаж, що перевозився ним зовсім за іншою заявкою». Харківський апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишив рішення без змін (постанова по справі № 21/66-10 від 21.09.2010 р.). Вищий господарський суд своєю постановою від 25.11.2010 р. залишив постанову без змін.
Враховуючи, що багато транспортних компаній працюють з клієнтами на умовах оплати із відстроченням платежу, то на той момент, коли в клієнта виникає заборгованість, в експедитора (перевізника) вже немає того вантажу, за перевезення якого клієнт заборгував.
Але в експедитора (перевізника) може бути інший вантаж.
З урахуванням цього, доцільно прямо передбачати в договорах перевезення або транспортного експедирування положень щодо можливості притримання будь-якого вантажу, що знаходиться в розпорядженні експедитора (перевізника).
Українська
Русский
English
