При розрахунку ПДВ міжнародні транспортно-експедиторські послуги діляться на три. Юристи. Адвокати. Юридичні та податкові консультанти. Київ. Альянс Ратушняк і Партнери

03.10.2013
В зв’язку з особливостями визначення місця поставки щодо трьох складових вартості транспортно-експедиторських послуг, деякі з них можуть оподатковуватись податком на додану вартість (ПДВ), а інші можуть не бути об’єктом оподаткування.
Трьома елементами вартості транспортно-експедиторських послуг, як відомо, є: 1) вартість перевезення; 2) вартість допоміжних послуг (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг); 3) вартість транспортного експедирування (плата/винагорода експедиторові). При цьому лише третій елемент є доходом експедитора, тоді як перші три являють собою «транзитні кошти», призначені для перерахування третім особам.

ПКУ визначає місце постачання цих трьох категорій послуг по-різному.

Як відомо, згідно підпункту «а» п. 195.1.3 статті 195 ПКУ міжнародні перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0%. «Міжнародним» є перевезення, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Однак, як слідує з Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 6 липня 2012 року N 610 (надалі – «Узагальнююча податкова консультація») до визначення місця постачання послуг з перевезення вантажів застосовується пункт 186.4 статті 186 ПКУ, де визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги перевезення надаються перевізником - нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ (ані за основною, ані за нульовою ставкою).Принаймні, існує вірогідність такого тлумачення податковими органами п. 195.1.3 та п. 186.4 ПКУ у їх системному зв’язку .

Згідно підпунктів "а" та "б" підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПКУ місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності, а також послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, є місце фактичного постачання послуг.

Якщо зазначені послуги надаються на території України, то дані послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою 20%, а якщо поза межами митної території України - не підлягають оподаткуванню ПДВ (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Згідно підпункту "ж" п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою 20% (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Детальнішу інформацію з цих питань можна знайти у статті “Автомобільний фрахт”, надрукованійв журналі «Адвокат бухгалтера», № 6 (336), березень 2013 р., а також розміщеній на сайті.