08.05.2014
Державні органи в черговий раз намагаються врегулювати питання, щодо правового статусу мобілізованих осіб, та їх трудових прав. Цього разу Державна інспекція з питань праці зазначила, що на мобілізованих осіб до 1.04.2014 року не поширюються гарантії, щодо збереження за ними робочого місця. Хоча раніше за позицією Міноборони таким особам радили оскаржувати рішення про їх звільнення та поновлюватися на роботі.
Так, відповідно до пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України трудовий договір підлягає розірванню у разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Підставою для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу. Зазначена норма законодавства діє у мирний час.
Вихідна допомога у разі призову або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки норма щодо виплати вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат визнана Конституційним судом України неконституційною (рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008), крім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена колективним договором, який діє не підприємстві, установі, організації.
Відповідно до положень чинного законодавства починаючи з 01.04.2014 громадяни, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, не підлягають звільненню, вони увільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов’язків) відповідно до статті 119 КЗпП України. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року (починаючи з дати початку проходження військової служби).
Дані положення не застосовуються до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 01.04.2014 року.
В той же час, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, наказ про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України, може бути скасований. Збереження середньої заробітної плати у такому випадку здійснюється з дня призову на військову службу (день, зазначений у повістці військового комісаріату).
Окрім того відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу.
Українська
Русский
English
