25.11.2014
На цю тему, яка набула актуальності у зв’язку з набранням чинності законодавчими змінами, що скасовують обов’язкове використання юридичними особами печаток, практично синхронно висловились Міністерство юстиції України (далі - «Мін’юст») та Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі - «Держпідприємництво»).
Так, Держпідприємництво у Листі від 04.08.2014 р. N 6255 дійшла висновку, що нескріплення договору печаткою, навіть за наявності домовленості сторін, не тягне за собою його недійсності та не є підставою для його розірвання в односторонньому порядку.
В свою чергу, Мін’юст у Листі від 14.08.2014 р. N 6820-0-4-14/8.1 погодився зі своїми колегами з Держпідприємництва в питанні недійсності договорів, але натомість висловив думку, що такий договір вважатиметься неукладеним.
Як зазначив Мін’юст, порушення форми договору є двох видів: перше порушення є порушенням вимог закону щодо форми договору, друге порушення є порушенням домовленості сторін щодо форми договору. Звідси названі два види порушень можуть мати різні правові наслідки. Порушення вимог закону щодо його форми може тягнути правові наслідки недійсності договору (наприклад, недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору - стаття 220 Цивільного кодексу України), а порушення домовленості сторін щодо форми договору може тягнути визнання такого договору неукладеним (наприклад, обрання сторонами для письмової форми правочину обов'язковість його скріплення печатками).
Необхідно зазначити, що обидва наведених вище документа не мають статусу нормативно-правового акту. Тому зовсім не виключено, що судова практика може піти іншим шляхом.