Загальні збори акціонерів в зоні АТО позиція НКЦПФР

у частині перші статті 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (де переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно з абзацом сьомим статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон), місцезнаходження юридичної особи – це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Законом про акціонері Товариства, зокрема статтею 13 не встановлений обов’язок зазначення місця реєстрації Товариства.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Частиною першою статті 19 Закону встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) документи, визначені цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства»: Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

При цьому слід звернути увагу, що частиною другою статті 14 «Про торгово-промислові палати в Україні») (зі змінами, внесеними Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції») визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14 «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема Закону України «Про акціонерні товариства», є сертифікат Торгово-промислової палати України, виданий відповідно до законодавства.

Фактично, НКЦПФР лише продублювало норми чинного законодавства, і вказало на обов’язок проведення загальних зборів акціонерів у разі необхідності вирішення питань, що законом відносяться до їх виключної компетенції. І зазначило, що звільнення від відповідальності за не проведення таких зборів можливе лише за наявності сертифікату ТПП України. Проте жодним чином не було висловлено позицію, щодо можливості вирішення даного питання і можливості проведення зборів такого Товариства у інших містах, на іншій території України на період проведення АТО. Фактично Комісія не змогла дати відповідь на численні звернення емітентів і їх побоювання/застереження щодо неможливості проведення зборів на території АТО через неможливість гарантувати безпеку акціонерів і співробітників у таких акціонерних товариствах відсутня фізична можливість провести позачергові збори акціонерів для прийняття необхідних рішень, у тому числі про зміну розміру статутних капіталів, внесення змін до статутів тощо у іншій місцевості.