03.06.2015
Верховна Рада України 14 травня 2015 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду»(далі – Закон).
Законом збільшено строк збереження гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, передбачених статтею 119 КЗпП та категорії працівників, на яких поширюються дані гарантії.
Відтепер, за працівниками, призваними на строкову військову службу , військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації зберігаються місце роботи, посада і компенсуються із бюджету середній заробіток на строк, не більше 18 місяців (раніше було 12 місяців). Крім того, за працівниками, які після оголошення демобілізації продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контакту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас, питання поширення відповідних гарантій на працівників, призваних за строкову військову службу, є спірним. Зокрема, за загальним правилом, призов працівника на військову службу є підставою для припинення трудового договору на підставі ст. 36 КЗпП., крім випадків призову працівника на особливий період. Але внесеними змінами не зазначено, чи гарантії поширюються на працівників призваних на строкову військову службу на особливий період, чи на працівників призваних на строкову військову службу в будь-який період. Тому дана норма потребує роз’яснення, які, надіємося, найближчим часом будуть надані.
Станом на 02.06.2015 Закон переданий на підпис Президенту. У випадку підписання, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.