06.08.2015
Як вже всім відомо, згідно ст. 119 КЗпП України, за мобілізованими працівниками, на час призову, зберігається місце роботи, посада та компенсується середній заробіток. Працівник, в даний період увільняється від роботи.
В той же час, робочий процес підприємства, установи, організації порушується, адже частина роботи, яку виконував такий працівник, не виконується. Як наслідок, роботодавця потрібно якимось чином вирішувати дану проблему.
Однак, покладення виконання таких посадових обов’язків на іншого працівника на умовах сумісництва чи суміщення неможливо, адже для цього потрібно, щоб посада була вакантною, а в даному випадку за даною посадою числиться працівник.
Тому, виходом з даної ситуації буде заміщення тимчасово відсутнього працівника, або внутрішнім працівником, або зовнішнім.
Міністерство соціальної політики України листом № 231/06/186-15 від 10.06.2015 р. надало роз’яснення щодо можливості прийняття на місце тимчасово відсутнього працівника іншого працівника, зазначивши:
«…законодавством про працю обмеження для роботодавця щодо заміщення посади на період тимчасової відсутності основного працівника не встановлені.
На підставі статті 23 КЗпП на місце працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, може бути прийнятий інший працівник з укладенням із ним строкового трудового договору на час перебування основного працівника у Збройних силах України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк.
Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця.
Датою звільнення працівника, що працював на цій посаді за строковим трудовим договором, буде останній день перед днем, в який основний працівник стає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, що повинно бути відображено у розпорядчому акті роботодавця.»
З огляду на вищезазначене, заміщення мобілізованого працівника іншим працівником є можливим і дозволеним, а в умовах робочого процесу – необхідним. Тому, роботодавцям рекомендуємо заміщати працівників з метою уникнення небажаних наслідків порушення робочого процесу.