Чи відповідати на запит ДФС?

Відповідно до ст.73Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Нормами податкового законодавства встановлено ряд вимог до запитів податкових органів. Так, відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України: "Запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі."

Часто податкові запити не відповідають вищеперерахованим вимогам, в такому разі виникає питання – як діяти платникам податків в таких випадках?

Норма ст. 73 ПК України вказує на те, що уразі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Здавалося б питання з відповіддями вирішено, але практика складається дещо по-іншому, і ненадання відповіді на податковий запит може стати приводом для проведення позапланової перевірки платника податку, у звязу з чим існує велика судова практика, яка приймає сторону платника податку.

Так наприклад, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року задоволено позов про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ про проведення позапланової перевірки у зв’язку з невідповідністю податкового запиту вимогам податкового законодавства, а саме: "як убачається з тексту запиту, в ньому не зазначено жодного конкретного порушення позивача, які стали підставою для його направлення".

З метою урегулювання такого питання, ДФС надало . було видано Лист-роз'яснення № 635/3/99-99-11-04-04-11 від 30.06.2016 р. про запити контролюючих органів, яким пояснює, що право платника податків на ненадання запитуваної контролюючим органом інформації виникає в силу самого факту неналежного оформлення письмового запиту та не вимагає письмового повідомлення контролюючого органу. При цьому платник податків не позбавлений права на звернення до контролюючого органу із зазначенням підстав для ненадання запитуваної інформації. Таке звернення може бути оформлене (викладене) державною або російською мовою, іншою мовою, як це передбачено ст. 18 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Але при цьому всьому, кожен запит та відповідь на нього є індивідуальними, та перед тим як надати відповідь на запит, слід чітко розуміти для себе, що ви як платник податків в першу чергу не потрапляєте під дію ст. 73 Податкового кодексу України, якою визначено обставини при яких податкова може до вас направити запит.

Отже, з огляду на вищезазначене, ігнорувати запит у будь-якому разі не можна, навіть якщо він не відповідає вимогам закону або якщо у податківці не має підстав із ним звертатись, тому що таке ігнорування може призвести до конфліктів в судовому порядку, де за наявних підстав може бути накладено арешт на майно платника податків. З метою запобігання таких конфліктів з податковими органами, в тому числі і в судовому порядку, найкращим виходом в разі отримання такого запиту – є надання відповіді, яка повинна містити підстави відмови у наданні відповіді на запитувану органами ДФС інформацію, а саме – невідповідність податкового запиту вимогам чинного законодавства.