Бути чи не бути податковій перевірці, якщо ваш контрагент ”благонадійний”?

Так складається, що традиційним кошмаром підприємців є повідомлення про проблеми контрагентів з податковими органами. Український бізнес настільки заляканий перспективами мати неприємності з податківцями у разі виявлення ними порушень податкового законодавства з боку контрагентів та подальшими перспективами судових справ, що вимушений перебирати на себе частину повноважень контролюючих органів зі здійснення контролю за "податковою благонадійністю" свого контрагента.

І, як виявляється, такі побоювання завжди небезпідставні, так, ще донедавна в ПК України однією з підстав для призначення документальної позапланової перевірки була підстава – "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства". Скандальну норму з ПК виключили, проте судова практика з цього приводу тривалий час складалась не надто сприятливою для підприємців. Тривалий час, ведучи бізнес, дотримуючись податкового законодавства, сплачуючи податки, не можна було бути впевненим, що ваше підприємство не звинуватять в порушенні норм податкового законодавства.

Так, наприклад, останнім часом, великої популярності набрала Постанова ВАСУ від 26.01.2016р., якою керуються адміністративні суди для обґрунтування своєї правової позиції при прийнятті рішення. Відповідно вказаної постанови ВАСУ, що якщо ваш контрагент здійснює фіктивну підприємницьку діяльність, то це є підставою здійснити зустрічну перевірку вашого підприємства та визнати вашу діяльність також фіктивною.

Проте, останнім часом така негативна судова практика розбавилась дещо більш втішними висновками ВАСУ для суб'єктів господарювання. Так, 06.09.2016 року ВАСУ було винесено ухвалу по справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому судом висловлено наступну правову позицію:

"чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини."

Отже, як тлумачить ВАСУ єдиною причиною для хвилювань у суб'єктів підприємницької діяльності в згаданому контексті, повинно бути виявлення узгоджених дій підприємця та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди (тобто фактично наявність причинно-наслідкового зв'язку та умислу). Проте, зважаючи на нестабільність української реальності, потрібно бути обачливими, та обережними та не покладати оманливих сподівань на такі рішення, адже судова практика така мінлива і рішення судів з подібною правовою позицію поодинокі, а наслідки податкових перевірок можуть бути такими несподіваними…

Повний текст ухвалу ВАСУ від 06.09.2016р. - http://reyestr.court.gov.ua/Review/61251208